Сайт сімейного психолога Вікторії Гончарової

Світ великий і мінливий! Часто ми отримуємо не те, що хотілося, а те, що на перевірку виявляється найпотрібнішим і важливим на даний момент життя.
- Ти можеш прийти, нічого не сказати і знайти те, що тобі потрібно зараз.
- Ти можеш отримати нові інструменти самопізнання не через слово, а через рух, пластику, глину чи колір.
- Ти можеш знайти себе і своє місце в швидкоплинному часі.

Всі ми в дитинстві ліпили пасочки з піску, фігурки із пластиліну та глини. І напевно багато хто з нас пам'ятають те відчуття захоплення, коли твоя пасочка виходила краще за всіх інших, і то безстрашність, з яким ти ламав цю фігурку з піску, бо точно знав – наступна буде ще краще! Минали роки, чомусь все гірше ставало тих зламаних фігурок того часу, коли ти був у повній впевненості, що весь світ біля твоїх ніг.
Ви ніколи не замислювалися, чому всі дорослі такі обережні? Чому, створивши якісь стосунки, вони прагнуть у будь-який спосіб утримати їх, навіть якщо ці відносини давно себе зжили? Звідки взявся цей страх змін? І чому ми, дорослі, женемо від себе яскраві видіння, воліючи тримаються обома руками за синицю, боячись навіть подивитися в небо. Дитинству та юності властивий безоглядний максималізм. Скільки разів батьки та інші старші колись нам казали: «Не лізь – боляче буде!». А ми поспішали вперед і набирали досвіду (не завжди гіркого). Потім цей досвід якимось чином відкладався у наших мізках та душах, закріплюючи певні моделі поведінки. І ось, вже ці моделі поведінки керують нами.

Ми навіть не помічаємо, що починаємо діяти стереотипно, все більше затягуючи себе в прокрустове ложе правильності. Чиєї правильності? Хто вирішив, що треба діяти саме так, а чи не інакше?
Огляньтеся навколо. Як багато людей ходять певним чином, носять «правильний» одяг, кажуть «правильні» слова, чіпляють на обличчя «правильні» вирази і вони закріплюються в зморшках, надаючи навіть молодим жорсткість застиглого каменю. Як не дивно, таким чином багато хто «пристосовується» до вимог ззовні, забуваючи про себе самого, про свої справжні бажання і почуття і живучи під девізом «хоч би чого не вийшло?»


Якщо, прочитавши ці рядки, ви захочете хоч трохи щось змінити у своєму житті, приходьте! У вас знову буде можливість відчути радість себе справжнього і зробити і дозволити собі жити і відчувати так, як дійсно вам потрібно. Запрошуємо тих, хто цікавиться особистим розвитком, прагне отримати свіжий погляд на життєві ситуації, відкрити нові грані творчості, на ознайомлювальні заняття.


Заняття проводить Вікторія Гончарова, практикуючий психолог із 15-річним стажем, спеціаліст у галузі позитивної психології та психотерапії, психосоматичної медицини, автор тренінгових програм сімейної та дитячої психотерапії, тілесно-рухової та арт-терапії.